Новини

• 15.01.2019

  Заходи по програмі “Україна крізь тисячоліття”

• 30.12.2018

  Заходи по програмі “Українська книжка навчальним закладам”

• 30.11.2018

  Заходи по програмі “Українська школа ХХІ ст.”

• 08.10.2018

  Оголошено конкурс

  Оголошено щорічний конкурс на присудження премії ім. Ірини Калинець. Подання документів до 1 січня 2019 року.

• 30.09.2018

  Відзначено кращих

  Протягом червня-вересня 2018р.  відзначено стипендіями фонду кращих вчителів та учнів українських шкіл, зокрема і з Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету Ім. Т. Шевченка вчителя – Богданова О.Ю. та ученицю – Селюк Д.

• 18.05.2018

  Лауреатами премії імені Ірини Калинець в 2017 році стали:

  Шкраб’юк Петро Васильович – доктор історичних наук за наполегливість та мужність у відстоюванні українських позицій, висвітлення «Білих плям» в історії України. (м. Львів)

  Зінченко  Петро Федорович – засновник та директор Іванківського краєзнавчого народного музею за виявлення та популяризацію героїчних сторінок в історії України у музейній справі. (с. Іванків Бориспільського району Київської області)

  Панченко Олександр Іванович – краєзнавця, дослідника україністики за низку наукових, науково-публіцистичних, публіцистичних публікацій по утвердженню авторитету України в світі та дослідження «Білих плям» в історії України. (м. Лохвиця, Полтавської області)

• 09.01.2018

  ВІДБУДУЄМО ШКОЛУ ПІСЛЯ ВІЙНИ

  По програмі «Відбудуємо школу після війни» закуплено меблі для хімічного факультету Словянської школи №16.

• 19.12.2017

  80-річчя масових політичних репресій

  До 80-річча масових політичних репресій в Україні вийшло у світ історичне видання  «Червоний терор. Політичні репресії на Бориспільщині (1920-1950 роки)».

• 12.12.2017

  НОВЕ ВИДАННЯ

  До 100-річчя Української революції 1917-1921 років видано історичне дослідження Валентини Стрілько-Тютюн «Грона українських повстань. Антибільшовицький спротив на Бориспільщині в 1917-1932 роках»

• 10.11.2017

  100-річчя Української революції

  До 100-річча Української революції зібрано матеріали та видано історичне зібрання «Грона українських повстань.  Антибільшовицький спротив на Бориспільщині в 1917 -1932 роках».

• 10.10.2017

  День учителя

  До Дня учителя матеріальну допомогу отримали 10 кращих шкіл України.

• 30.03.2017

  ПЕРЕМОГА

  29 березня 2017 року в рейтингу “Благодійна Україна-2016”  в номінації “Благодійність в освіті та науці” Фонд завоював 1 місце. Диплом представнику Фонду вручила Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.

  Фото нагороди за посиланням.

• 25.03.2017

  ВРУЧЕННЯ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ІРИНИ КАЛИНЕЦЬ

  22 березня 2017 року урочисто вручено премії лауреатам Премії імені Ірини Калинець:

  • Миколі  Горбалю – музиканту, поету,  правозахиснику, громадському та політичному діячеві, виконавчому секретареві  Української  Гельсінської  спілки, в’язню радянських таборів,  народному депутату  України  1994-1998 років, автору  низки книжок поезій та прози, музичних дисків;
  • Юрію Зайцеву – кандидату історичних наук, старшому науковому співробітнику відділу новітньої історії  Інституту українознавства  ім. І.Крип’якевича  Національної академії наук України, автору, співавтору та упоряднику  книг і збірників  документів, у т.ч.  з архіву колишнього КДБ про кримінальні справи  Ірини та Ігоря Калинців, керівнику авторського колективу та автору  чотирьох видань  підручника «Історія України» для  студентів вишу,  співавтору  тритомника «Історія Львова», книг «Львів. Історичні нариси» та «Львівщина. Історико-культурні  та краєзнавчі нариси»;
  • Андрію Зилю – краєзнавцю з Борисполя, автору книг  «Народознавець.  Павло Чубинський і його доба», «Набат вічної скорботи», «Сулимівський пантеон, автору книг з історії Бориспільщини і ряду  статей про репресованих  кобзарів і учасників  антибільшовицького  руху опору  1917-1921 рр.,  голові Бориспільської  районної організації Національної спілки краєзнавців України.

  Фото церемонії нагородження за посиланням.

• 28.12.2016

  ВИДАНА КНИГА

  Грудень 2016 рік

  Видана книги Валентини Стрілько-Тютюн “Світло. Нариси з історії освіти Бориспільщини” 1 та 2 томи.

• НАГОРОДЖЕНІ ГРОШОВИМИ ПРЕМІЯМИ КРАЩІ ВЧИТЕЛІ

  Жовтень-грудень 2016р.

  Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка з нагоди 15-річчя закладу.

  Гімназії міжнародних відносин №323 з поглибленим вивченням англійської мови з нагоди 20-річчя.

• 950 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

  950років тому, 20 лютого 1054 року, помер великий київський князь Ярослав Мудрий.

  Після смерті князя Володимира (1015) на Русі почались князівські міжусобиці. Старший син Володимира Святополк у боротьбі за престол погубив своїх Бориса і Гліба. Вцілілий брат Ярослав, що перебував тоді в Новгороді, пішов на Святополка війною, здолав його і почав правити в Києві (1019). У Ярослава залишався брат Мстислав, котрий княжив у Тмутаракані. Між ними спалахнула війна, внаслідок якої відбувався поділ держави. Київ і землі на захід від Дніпра дістались Ярославу, Чернігів і землі на схід від Дніпра відійшли до Мстислава. І тільки після смерті Мстислава 1034 року Ярославу вдалося відновити цілісність Русі.

  Ярослав здобув на Русі велику славу і любов. За розум начитаність його прозвали Мудрим. Він дуже любив читати і збирав бібліотеку. Для нього перекладали грецькі книжки і купували слов’янські. Ярослав багато сил і коштів вклав в облаштування Києва на кшталт Константинополя. При цьому були збудовані Золоті ворота. Софіївський собор з тринадцятьма банями, з’явились нові житлові квартали, церкви. Храм св. Софії у Києві був один з найбагатших і найкрасивіших споруд у Європі тих часів. Для будівництва й оздоблення храмів і монастирів Ярослав запрошував майстрів з Візантії і не шкодував за це грошей.

  Місто стало не лише адміністративним, а й релігійним центром Русі. Зібрання книжок, влаштоване Ярославом при храмі св. Софії, слугувало на загальне благо і було доступне для всіх, хто любив книжкову мудрість. Поряд із Софіївським собором  у чудовому палаці жив митрополит – глава руської церкви. На околиці міста розташувався Києво-Печерський монастир, закладений у 1051 році. Тут наприкінці ХІ – на початку ХІІ століть жив і творив літописець Нестор, котрий написав «Повість минулих літ».

  Ярослав був просвітником Русі він відкривав школи, будував церкви, доручав духовенству навчати народ, наставляючи його у новій християнській вірі. Думаючи про зміцнення держави, він будував фортеці, охороняв кордони від зовнішніх ворогів. Йому вдалося розбити печенігів і назавжди відігнати їх від Києва. Київська держава при цьому процвітала. Торгівля єднала Київ майже з усіма країнами європейського Півдня і Заходу, а також країнами Сходу.

  Багато правителів жадали породичатися з великим князем Русі. Його донька Анна вийшла заміж за Генріха І і стала королевою Франції. Єлизавета – Королевою Норвегії, Анастасія  – королевою Угорщини, син Всеволод женився на Грецькій царівні, доньці Костянтина Мономаха; сестра Ярослава Марія вийшла заміж за Казимира польського, внука великого князя, Євпраскія вийшла заміж германського імператора Генріха ІV. Сам великий князь був жонатий на доньці шведського короля, діставши у посаг Карелію. Родинні зв’язки великокняжої сім’ї сприяли взаєморозумінню і зміцненню миру при розв’язанні міжнародних питань.

  Ярослав був добрим і суворим, освіченим ревним у справах державних, прагнув припинити ворожнечу між князями і особливо між синами. Він був глибоко релігійним і водночас честолюбним. Помер Ярослав Мудрий 1054року у віці 76років і похований у Софіївському соборі.

  Будучи ще новгородським князем, Ярослав написав «Руську правду», яка потім стала основним законом Київської держави.

  Where to buy research papers cheap